Оскільки кров циркулює у всіх органах людського тіла, її хімічний склад може змінюватися залежно від наявності патологій в одному або кількох з них. Тому біохімічний аналіз крові — найбільш поширене дослідження, яке призначають при скаргах пацієнта на самопочуття та підозри на порушення функції нирок, печінки, щитовидної залози.
- печінковий;
- нирковий;
- ревмокомплекс;
- склеро (ліпідний) комплекс;
- мінеральний обмін та ін.
Забрати результати досліджень пацієнт може будь-яким зручним способом: особисто, кур'єром, електронною поштою. Всі питання, що виникли, пацієнт може поставити лікарю-консультанту з лабораторної діагностики.
Забір біоматеріалу здійснюється:
- вранці, з 8-15 до 10-30 годин,
- обов'язково - на голодний шлунок,
- але при цьому час голодування не повинен перевищувати 14 годин.
Для аналізу у пацієнта беруть венозну кров обсягом близько п'яти–восьми мілілітрів.
Біохімічний аналіз сечі також є одним з базових допоміжних досліджень: він дозволяє виявити не тільки наявність патологій сечостатевої системи, але й отримати відомості про стан жовчовивідних шляхів та роботу багатьох систем організму. Аналіз призначають у період вагітності, при цукровому діабеті та підозрах на захворювання нирок.
Забір біоматеріалу проводять у домашніх умовах протягом доби, починаючи з раннього ранку, збираючи сечу в ємність.
Важливі правила при зборі:
- використовувати лише стерильну ємність;
- першу ранкову порцію збирати не потрібно;
- перед сечовипусканням провести гігієнічні процедури;
- між походами в туалет і до передачі в клініку сечу необхідно зберігати у холодильнику (не більше доби).
Після збору всього біоматеріалу за добу, його перемішують, вимірюють об'єм, переливають трохи (до 50 мл) у спеціальну маленьку баночку, на якій вказують загальну кількість сечі за добу, зростання та вагу пацієнта. Потім ємність можна передати до лабораторії.
Розшифровка біохімічного аналізу крові
Результатом аналізу є виданий висновок про вміст хімічних речовин та біологічних агентів у крові. Як правило, документ є таблицею, у першій колонці якої вказано назву показника, у другій — виявлене значення, у третій — діапазон норми. За цією таблицею фахівець оцінює відхилення від норми та на підставі цього може судити про порушення у роботі органів. Показники біохімічного аналізу та його нормативні величини. Діапазон нормальних значень для того чи іншого показника може змінюватись в залежності від клініки та лабораторії, і це не є помилкою. Остаточне рішення, чи вважати значення перевищеним, нормальним чи зниженим, приймає лікар на основі анамнезу.